Власну велику мовну модель всередині групи Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» розробляє акціонерне товариство «Укргазвидобування». Окрема команда спеціалістів працює над кодуванням. За допомогою пілотного ШІ-проєкту в програмі Petrel компанія вже в рази прискорила обробку даних. Автоматичне виділення порушень (розломів) і поверхонь відбиття зайняло лише 10 робочих днів замість 30 днів традиційної ручної підготовки. Якість горизонтів виявилася помітно вищою, а кількість відтрасованих розломів – більшою.Про це розповів експерт з 3D-моделювання АТ «Укргазвидобування» В’ячеслав Філатов на XI Міжнародній науково-практичній конференції «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування».
«Робота, яку провів штучний інтелект і Machine Learning Instrument, краща. Ми відтрасували більше розломів, якість горизонтів набагато вища. І це ми зробили в три рази швидше», – наголосив Філатов.
Експерт пояснив, що компанія крім власних ШІ-інструментів активно використовує готові програми та спеціалізовані machine learning рішення. В такому форматі рухаються і міжнародні корпорації.
Після 2022 року почався бум корпоративних LLM, AI-помічників для геологів і розробників родовищ, програм автоматичного формування геологічних моделей та агентних систем. У світовій нафтогазовій галузі інвестиції в ШІ стрімко зростають. Якщо у 2015 році вони становили близько 1,1 млрд доларів, то 2026 році сягнули 8,7 млрд доларів.
Попри все В’ячеслав Філатов абсолютно переконаний, що штучний інтелект не замінить інженера, втім суттєво підсилить його можливості.
XI Міжнародна науково-практична конференція «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування» – це щорічний галузевий захід, який об’єднує експертів, представників влади, бізнесу та іноземних партнерів для обговорення розвитку ринку надрокористування, критичних мінералів, законодавчих змін та інвестиційних можливостей. Організатор – Державна комісія України по запасах корисних копалин (ДКЗ) за підтримки Державної служби геології та надр України.
Обговорення